Слобода Кириковка в описании Филарета Гумилевского

Слобода Кириковка

Филарет

При реке Ворскле в 16 верст. от Ахтырки.

По местному преданию Кириковка основана отважным казаком Кириком или Кириаком. Это был казачий есаул из шляхтичей Заднепрвья. Так как он счастливо и с честью оберегал линию по р. Ворскле от татар, то за ним осталось название Линилка, и потомки называлиь то Линилками, то Линицкими. По актам известно, что сын его Михаил и внук Михаил Линилки были сотниками Кириковки.

Первый храм в Кириковке во имя Архангела Михаила, по всей вероятности, основан был самим Кириком. По надписи на евангелии, которую увидим ниже, в 1686 г. храм сей уже существовал и не как храм недавний. В описании чудес Каплуновской иконы Божьей Матери Кириковка называется селом в 1695 г., и точно также называется она и в купчем акте 1705 г.^**** (^**** Ахт. купч. № 580).

 По делу 1738 г. видно, что в 1725 г. при Кириковском храме были уже два священника, и в 1738 г. определен вторым священником Григорий Линилк, сын Кириковского сотника Михаила Линилка, внука основателя Кириковки^***** (^***** Священник Григорий Михайлович служил и в Ахтырской Георгиевской церкви.

По ревизской сказке 1744 г. значится: «Георгиевской церкви за попом Григорием Михаиловым Линицким, живущим в г. Ахтырке, малороссиян подданых в семи дворах записано м.п. 46 душ». В ревизской сказке 1795 г.: «г. Ахтырки Георгиевской церкви за священником Максимом Григорьевым сыном Линицким в г. Ахтырке слободских крестьян муж.пола 2 и жен. 3 души».

 Купчая, записанная в вотчинной Коллегии 10 марта 1760 г. говорит: «1724 г. мая 13 я, Власий Рокитин, житель и помещик деревни Каменицкой, ведомо чиню: прошедшего 721 г. дек. 16 д., имеючи нужду свою в деньгах платить оклад в казну,— с советом жены и детей моих, продал я Кириковскому сотнику Михаилу Линицкому пахотную свою дачу в Каменицких дачах, как в ровных 18 четвертей лесу, так и в дубравах и в лугах и в сенокосных луках и в рыбных ловлях и всяких угодьях, лес и луку и зеилю против 18 четвертей, за четыре рубля… К сей купчей записи по прошению Власа Рокитина Моисей Прокофиев поп Кириковский руку приложил».

 Деревянный ветхий храм, вместо которого строится новый, построен в 1786 г. из леса, пожертвованного набожным помещиком Боярским, еще и теперь указывают на пни деревьев, срубленных для храма Божьего.

Древние книги: евангелие М. п. 1677 г. с надписью: «Ахтырского уезда с. Кириковки житель Хведько Ярошенко, по прозвищу великий да Демьян Левченко сведомо чиним, иже отменши мы сю книгу — у Курского купца, у Михаила Чугусова, дали мы готовых грошей литовской личбы 11 коп., за отпущение грехов своих, до храму Архангела Христова Михаила в с. Кириковке. А при сем подписе были люди добрые и веры годные житель с. Кириковки атаман Иван Сомошенко, да брат старший Церковный Грыцко Арандарь и много братства при том бывших — Борыс старый, Хведько Крывый, Левко Рева, Хома Мединенко, Демян Кобзаренко и прихожане той церкви Левко Носач, Тимко Новаченко, Микита Худолеенко… Подписася сия книга в с. Кириковке року Божьего 1686, мес. июн. 20 д.».

Остановимся на сей подписи. Она говорит нам о прекрасном отличии древнего Кириковского храма. При нем существовало братство, по тому примеру, как существовали братства за Днепром при знаменитых соборных и монастырских церквях. Надпись ясно отличает старшего брата церковного, рядовых членов братства, и простых прихожан. Бог да помянет во царствии своем христианскую любовь рабов своих! б) Служебник М. п. 1744 г. с надписью: «с книг преосвященного Феодосия архиепископа С.-Петербургского», другой рукой: «от его преосвященства благословлена в Александровском монастыре иеромонаху Варсонофию Скраге, ныне 1761 г. августа 15, посвященному в архимандрита Новоезерского». в) Требник К. п. 1736 г., октоих К. п. 1739 г., акафист Вмч. Варваре, К. п. 1747 г., книга благодарного пения М. п. 1735 г., постная триодь М. п. 1745 г.

Из прихожан зять храмоздателя Боярского Жиянов был лицо замечательное. Во всю жизнь свою он был очень скуп, собирал деньги всякими средствами, и очень не любил платить долгов. Под конец жизни оказалось много людей, которые изливали горькие жалобы на него пред Господом. Наконец посетила его тяжкая болезнь, водяная, тело его до того опухло, что он не походил на человека. И в этот-то страдании пришел он в себя. Тогда он сочел непременным для себя долгом удовлетворить всех, кому он оставался должным уже несколько годов, он приглашал их к себе для расчетов и уплатил долги с процентами. Страдания его были мучительны, но после того, как пришел он в себя, он уже не тяготился страданиями своими, а благодарил за них Господа. Иные, видя долгое страдание его, говорили ему по состраданью: долго страдаешь ты, время бы на покой. А он отвечал: что вы, что вы говорите? Мне надобно страдать за грехи мои, иначе как явлюсь я пред судом Божьим со столькими неправдами? Перед смертью его, за несколько дней, тело его потеряло всю болезненную толстоту, он стал сух и легок и покойно предал дух свой Господу.

Дочери его, девицы Жияновы, с юных лет не походили на отца сребролюбца, а последние дни родителя еще более возбудили в них усердие к Господу. Владелицы 300 душ крестьян и богатых лесов, они после смерти родителя решились посвятить себя и все свое Господу. Они дали свободу крестьянам своим и отпустили лес на построение храма по примеру деда своего, а сами удалились в монастырь Их жертва для храма тем более была важна, что без нее Кириковские крестьяне при своей бедности едва когда-либо собрались бы с средствами построить новый храм.

Число прихожан: в 1730 г. 950 муж., 950 жен., в 1750 г. 1092 муж., 1030 жен., в 1770 г. 1293 муж., 1122 жен., в 1790 г. 1451 муж., 1486 жен., в 1810 г. 1412 муж., 1544 жен., в 1830 г. 1125 муж., 1149 жен., в 1850 г. 1249 муж., 1376 жен. пола.

Метрики прихода нач. с 1760 г., а исповедные росписи с 1763 г.

/Филарет (Д.Г. Гумилевский) «Историко-статистическое описание Харьковской епархии»/

Слобода Кириковка общего владения коллежского асессора Александра Федотова сына Булычева, поручика Михаила, сотника Степана Михайловых детей Леницких и войсковых обывателей, с вырезанной вновь церковной землей, значащейся на плане под литерами Ц.З. 1785 год

Положение имеет по одну сторону реки Ворсклы по течению ее на левой стороне, а безымянного на правой стороне и по обе стороны безымянных же залива и озера. В той слободе церковь деревянная во имя Архангела Михаила. Домов господских два деревянных, первый поручика, а второй сотника Леницких, при них сады нерегулярные с плодовитыми деревьями: яблоневыми, грушевыми и вишневыми, с коих собираемые плода употребляются на помещичий обиход.

На реке Ворскле против слободы состоит означенных помещиков две мучные мельницы каждая о двух поставах. Действие имеют во всегодовое время. С них помещики доходу получают с каждой по двадцать рублей. А дачей простирается означенная река и речка Веселая на левой, а саги Савиной на правой сторонах и по обе стороны показанной реки Ворсклы, сагов Поляновой, Савиной, Старой, речки Веселой, яров Нестерова, Гусенца, десяти заливов, выходящих из реки Ворсклы и в оных же впадающих четырех безымянных отвершков, четырех озер и большой столбовой дороги, лежащей из города Ахтырки в Белгород.

А означенная река в оной даче в самых мелких местах в жаркое летнее время глубиною бывает в пол аршина, а шириною в семь сажень, а заливы в одну четверть аршина, а шириною в шесть. Речка Веселая глубиною в пять сажень. В них рыба: щуки, лени, окуни и плотва, которая употребляется на помещичий и обывательский обиход. А в озерах рыбы не бывает. Вода же в реке и рытых колодезях ко употреблению людям и скоту здорова.

 Отмежеванная же церковная земля к означенной церкви лежит на суходоле и обрабатывается священно и церковнослужителями на себя. Земля грунт имеет черноземный. Из посеянного на ней хлеба лучше родится рожь, овес и гречиха, а другие семена и сенные покосы травой против других жительстве средственны. Лес растет дубовый, осиновый и кленовый, который для поташа не способен. В нем звери: волки, зайцы, а птицы разных родов. Из числа войсковых обывателей некоторые производят винокурение и продают оное в домах своих по вольной цене. Другие ж имеют небольшие пчелиные пасеки для своего обиходу и на продажу, но по большей части упражняются в хлебопашестве и скотоводстве. Земли запахивают три тысячи шестьсот десятин, а остальную обрабатывают помещичьи крестьяне на себя, к чему они радетельны. Женщины сверх полевой работы упражняются в рукоделии: прядут лен, шерсть, посконь, ткут холсты, сукна для себя и на продажу.

Вступ-2017. В СумДПУ відкрито нову спеціальність - культурологія

Всі абітурієнти стикаються з проблемою вступу. В Педагогічному відкрили нову спеціальність - культурологія

Куди вступити? До Сумського державного педагогічного університету!!
Навчально-науковий інститут культури і мистецтв запрошує на навчання за спеціальністю 034 «Культурологія» на основі повної загальної середньої освіти та ОКР «молодший спеціаліст».
Випускники навчально-наукового інституту культури і мистецтв за спеціальністю «Культурологія» мають можливість працювати у державних і недержавних організаціях у якості фахівців у сфері зв’язків з громадськістю, PR-менеджерами, керівниками обласних і районних відділів культури, режисерами-постановниками культурно-масових програм, продюсерами естради, викладачами культурологічних дисциплін.
Вартість навчання не буде високою, адже ми тільки починаємо свою роботу.

Дана спеціальність  – для інтелектуальних, активних та молодих людей, які мріють навчати дітей та вивчати світ культури, впроваджувати сучасні технології освіти та культури, розробляти навчально–виховні проекти. В університеті Ви отримаєте ґрунтовні знання з професійно-орієнтованих дисциплін, а також практичні уміння і навички з методики викладання дисциплін. Під час проходження практики в ЗОШ, художніх школах та арт-студіях, ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, музеях, закладах культури Ви зможете удосконалювати професійні уміння та навички, що у подальшому дає можливість працювати в коледжах, технікумах, училищах, дитячих художніх школах, арт-студіях, професійних ліцеях, гімназіях, школах, палацах дітей та молоді, телебаченні, радіо, пресі, соціальних службах для молоді, музеях, наукових і науково-творчих лабораторіях, управліннях та відділах освіти і культури обласних (районних держадміністрацій).
Запрошуємо на навчання!!!!

Заходи до тижня історії

План проведення

тижня історії (16.01.-20.01.17р.)

по Кириківській ЗОШ І-ІІІ ст.

№ п/п	Заходи	Дата проведення
1.	Відкриття тижня історії. Відкритий перегляд періодики «Загадки истории».	16.01.17р.
2.	Огляд літератури  «Невідома Україна.»	17.01.17р.
3.	День пам’яті з приводу 75-х роковин початку примусового вивезення населення України в Німеччину	18.01.17р.
4.	Конкурс малюнків «Історія очима дітей».	19.01.17р.
5.	Проведення експрес-хвилинок у 5-11 класах «Соборність України». Закриття тижня історії.	20.01.17р.

7 клас Середньовічні міста Західної Європи

Тема: Середньовічні міста Західної Європи

Навчальна мета: ознайомити учнів з історичними даними, причинами та місцями появи середньовічних міст, громадське життя Середньовіччя.
Розвиваюча мета: розвивати вміння та навички роботи з текстом, розвивати вміння логічно мислити, аналізувати історичні факти, розвивати пізнавальну активність учнів.
Виховна мета: продовжувати формування історичного світогляду й мислення учнів, виховувати працелюбність, повагу до інших, стимулювати творчу активність та інтерес до предмету.
Завдання:
- спонукати учнів мислити творчо та критично;
- навчити учнів працювати з картою/атласом;
- сформувати в учнів уявлення про епоху Середньовіччя та середньовічне місто.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник Ліхтей І. Історія Середніх віків 7 клас. – 2015 р., атлас Історія Середніх віків – К.: Картографія, 2010 р., картки із завданнями, мультимедійна презентація, проектор/мультимедійна дошка, комп’ютер/ноутбук. 
Основні поняття: «комуна», «магдебурзьке право», «магістрат», «бургомістр», «мер», «бюргери», «буржуа», «плебс», «ратуша».
Очікувані результати
Після уроку учні:
• знатимуть причини та місця появи міст;
• показуватимуть на карті найбільші міста Європи;
• зможуть описати середньовічні міста; 
• аналізуючи документи, розумітимуть, яким чином міста отримали свободу від феодальної залежності; систему міського самоврядування.
Структура уроку:
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Виникнення міст
2. Населення та зовнішній вигляд міст
3. Боротьба городян із сеньйорами. Міські комуни
IV. Закріплення знань
V. Підсумки уроку. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку
Вчитель: Доброго дня, дорогі учні. Ми з вами продовжуємо вивчати середньовічну Західну Європу. Відкрийте, будь ласка зошити та запишіть тему нашого сьогоднішнього уроку, яку ви бачите на дошці (Слайд 1).
Після того, як учні записали, вчитель перемикає на Слайд 2 План уроку.
Вчитель: Запишіть, будь ласка, план сьогоднішнього заняття:
1. Виникнення міст
2. Населення та зовнішній вигляд міст
3. Боротьба городян із сеньйорами. Міські комуни
Учні записують під диктовку вчителя, або ж дивлячись на дошку. Вчитель вмикає наступний Слайд 3.
Вчитель: Після сьогоднішнього уроку ви:
• знатимете причини та місця появи середньовічних міст;
• показуватимете на карті найбільші міста Європи;
• зможете описати середньовічні міста, розумітимете, яким чином міста отримали свободу від феодальної залежності; систему міського самоврядування.

ІІ. Актуалізація знань учнів
Робота з поняттями (Слайд 4)
Вчитель: що ж, давайте з вами пригадаємо раніше вивчений матеріал. Перед вами на дошці терміни. Будь ласка, один за одним дайте їм визначення.
За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення термінам: «імператор», «король», «монархія», «феодальна роздробленість», «парламент», «Генеральні штати», «станова монархія».
Вчитель: Молодці. Ви дуже гарно засвоїли матеріал. А тепер, скажіть будь-ласка, як ви розумієте значення виразу «ремесло відокремлюється від сільського господарства»?
На дошці з’являється наступний Слайд 5.
Вчитель запитує одного або декількох учнів.
Вчитель: Дякую вам за відповіді. Переходимо до основної частини нашого уроку.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Виникнення міст
На екрані Слайд 6.
Вчитель: Я думаю, ви добре пам’ятаєте, що після загибелі Західної Римської імперії багато міст було зруйновано. Тоді їхні площі заростали травою, населення розселилося по околишнім селам. Краще було тим містам, які були резиденцією єпископів, але й вони практично нічим не нагадували центри античної культури. X–XIII ст. – час розквіту європейського Середньовіччя. У цей час в Європі знову починають виникати міста.
Давайте ми з вами, використовуючи метод Мозкового штурму спробуємо відповісти на запитання: що зумовило появу середньовічних міст?
Вчитель перемикає на Слайд 7 і вислуховує відповіді на питання.
Вчитель: Молодці, всі ви безумовно праві. Давайте з вами спробуємо узагальнити ваші відповіді тезисно.
Вмикається Слайд 8.
Вчитель: Будь-ласка, у зошитах по середині листка запишіть: «Причини виникнення  середньовічних міст». В низ нумеруємо і пишемо:
1. Збільшилася кількість населення.
2. Вдосконалювалися знаряддя праці.
3. Вдосконалювалися методи обробки землі.
4. Збільшився врожай, з’явилися надлишки продукції.
5. Почала розвиватись торгівля
6. Феодали та заможне населення зацікавлені в якісних товарах.
Після того, як учні записали тези, вмикається Слайд 9 з картою.
Вчитель: Відкрийте, будь-ласка, ваші атласи на сторінці 8. Перед собою ви бачите карту «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X–XV ст.». уважно слідкуйте за моєю розповіддю та віднайдіть на карті назви середньовічних міст.
Під час розповіді вчитель інтонаційно наголошує країну та робить паузи після назви міста, щоб учні встигали їх знайти. На вибір вчителя, можна викликати одного учня до дошки, щоб показувати названі міста ще під час розповіді вчителя, або після неї.
Вчитель: Нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. Міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. Спочатку вони з’явилися в Італії (Венеція, Генуя, Неаполь, Флоренція) та Франції (Арль, Марсель, Тулуза).
 Далі почали виникати міста па території Англії (Кембридж, Оксфорд), Німеччини (Вальдорф, Мюльгаузен, Тобінген), Нідерландів (Аррас, Брюгге, Гент). А найпізніше, упродовж ХІІ-ХІІІ ст., постали міста в скандинавських країнах, Ірландії, Угорщині, на території дунайських князівств. Найбільше міст було в Італії та Фландрії. Чимало міст розросталося вздовж берегів Рейну і Дунаю.
Отже, наприкінці XV ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.

2. Населення та зовнішній вигляд міст
Вмикається Слайд 10.
Вчитель: Доки основна частина класу буде слухати розповідь, декілька учнів попрацюють із документами. Потім перед усім класом вони представлять результати своєї роботи.
 Вчитель роздає трьом групам учнів (по 2 чоловіки) Текст №1, №2 та №3 (Додаток 1). Учні мають прочитати текст та відповісти на запитання. Якщо клас невеликий, можна по-черзі опрацьовувати кожен документ усім класом.
Вчитель: Населення міст було різноманітним. Велику кількість жителів складали ремісники та торговці, які мали свої майстерні та лавки, склади. Багато людей займалося обслуговуванням городян – перукарі та корчмарі, слуги та чорнороби. Проживали в місті й чиновники різного масштабу (від представників короля до писарів і збирачів податку), і феодали з обслугою, яких супроводжували їхні васали. Значну частку населення становило духовенство. Великою була кількість середньовічної інтелігенції – професорів і юристів, магістрів і лікарів. Разом із тим у місті проживало чимало жебраків.
Вчитель перемикає Слайд 11 Населення середньовічного міста. Називаючи верстви населення вчитель паралельно показує їх на дошці.
Усе населення середньовічного міста можна поділити на дві групи. Першу групу становили повноправні жителі міста, до складу яких входили патриції (великі чиновники, феодали, багаті купці та ремісники), бюргери (купці, торговці, ремісники) та інтелігенція. До іншої групи – плебсу – входили бідняки, прислуга, жебраки. Між жителями міста часто виникали суперечки, які іноді завершувалися повстаннями.
Вчитель: А тепер попрацюємо з джерелами. Я бачу, наші групи вже готова представити результати своєї роботи. Будь-ласка, перша група прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.
На екрані з’являється Слайд 12 із текстом «XV ст. Аугсбурзький регламент про жебраків». Учні читають текст та відповідають на запитання.
Вчитель: Молодці. Ви нам добре проілюстрували відносини між бідним та багатим населенням міст. Переходимо до наступної групи.
На екрані Слайд 13 із текстом «Із найдавнішого опису міста Лондона (XII ст.)». Учні читають текст та дають відповіді на запитання.
Вчитель: Дуже добре, дякуємо. Тепер ми спробуємо розібратися як насправді виглядало середньовічне місто. Просимо групу три відповісти на запитання.
На екрані Слайд 14 із текстом «Опис середньовічного міста». Учні читають текст та дають відповіді на запитання.
Вчитель: Дякую всім, за роботу. Тож, ми дізналися, яким же було населення та зовнішній вигляд середньовічних міст і тепер ідемо далі.

3. Боротьба міст з сеньйорами. Міські комуни
Слайд 15. 
Вчитель: Середньовічні міста з’являлися на землях феодалів. Жителі міст, як і селяни, відробляли повинності та сплачували оброк. Феодали були зацікавлені в існуванні міст на власних землях, отримуючи великі доходи від ремесла та торгівлі міст.
Проте міста постійно виступали за власну незалежність. Городяни об’єднувалися в комуни. У Х—ХІІІ ст. протистояння між містами та феодалами дістало назву комунального руху. Міста по-різному домагалися незалежності: це могло стати результатом озброєної боротьби, або міста викупляли свою незалежність у феодалів; іноді міста здобували свободу від королів, які намагалися дістати підтримку та послабити феодалів. Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ – хартію.
Вчитель: Відкрийте, будь-ласка, ваші підручники на сторінці 78. В самому низу ви бачите документ «ХІІ ст. Із Хартії міста Сен-Омера». Прочитайте текст та будьте готові дати відповіді на запитання. У вас є 3 хвилини.
Учні опрацьовують текст (Додаток 2). Вчитель готується викликати бажаючих відповісти на запитання, або малоактивних учнів.
Вчитель: Що ж, час вийшов. Хто бажає відповісти?
Під час відповіді учня на дошці з’являється текст із запитаннями. Слайд 16.
Вчитель: Дякую за відповідь. Як бачимо, хартії допомагали набути місту деяких прав.
Важливим здобутком комунального руху стало те, що переважна більшість городян усе-таки позбулася особистої залежності від сеньйора. Але досягнення свободи не завжди означало встановлення справедливості. Після отримання незалежності до влади в містах приходив переважно патриціат, який міг установити такі закони, що решта мешканців опинялись у гіршому становищі, ніж було за сеньйора. Скаржитися не було кому, бо суди теж контролювалися патриціями. У XIII–XIV ст. містами-комунами прокотилася хвиля повстань плебсу проти патриціїв, що завершилася збільшенням прав нижчих прошарків міського населення.
Але все ж таки навіть бідняк у середньовічних містах став вільною людиною.

IV. Закріплення знань
Закріплення знань відбувається методом фронтального опитування. Учитель задає запитання, учень, якого викликали коротко на нього відповідає. На дошці з’являється Слайд 17 із запитаннями.
Вчитель: Для закріплення вивченого ми з вами проведемо опитування:
1.   Якими є причини виникнення міст?
2.   Як виникали міста?
3.   Як міста боролися за самоврядування?
4.   Які групи населення жили в місті?
5.   Який вигляд мали середньовічні міста? Чому?
Вчитель: Тож, сьогодні на уроці ми з вами плідно попрацювали. А що ви нового дізналися?
Учні ланцюжком дають відповіді на запитання вчителя

V. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
На даному етапі вчитель оголошує оцінки учням та просить записати домашнє завдання. На екрані з’являється Слайд 18 із домашнім завданням.
1. Прочитати §6 та дати відповіді на запитання.
2. Записати в історичний словничок терміни, що містяться в кінці параграфу.
Творче завдання (на вибір):
1. Написати твір або намалювати малюнок «Яким я уявляю середньовічне місто» 
 
Додаток 1
Група 1
Текст №1
XV ст. Аугсбурзький регламент про жебраків
Рада визнала за необхідне й постановила: насамперед далі забороняється всім, чи то одружені люди, жінки або чоловіки, вдови або неодружені, захожі або місцеві, бюргери або жителі міста, збирати милостиню як удень, так і вночі, не інакше як з дозволу і за постановою почесної ради, від якої вони [у цьому випадку] повинні одержати, особливий значок, а саме – жерстяний жетон.
Цей жетон треба носити й мати при собі кожному, хто збирає милостиню, і без нього збирати її забороняється. Виняток становлять чужоземні пілігрими і проїжджі жебраки, яким дозволяємся тут просити милостиню протягом трьох днів і не більше. Тим особам жіночої й чоловічої статі, яким, як уже сказано, дозволяється збирати милостиню, належить вичікувати милостиню перед церквою. Маючи коло себе своїх дітей, яких забороняється розсилати за милостинею...
1. Знайдіть у тексті підтвердження, що міська рада контролювала жебраків.
2. Як можім було розпізнати жебраків серед інших перехожих?
З. Де дозволялось збирати милостиню?
4. Для кого і чому встановлювалися пільги?

Група 2
Текст №2
Із найдавнішого опису міста Лондона (XII ст.) 
На сході височіє велика та могутня королівська цитадель (Тауер), внутрішній двір і стіни якої споруджені на глибокому фундаменті, скріпленому розчином крові тварин. На заході знаходяться два добре укріплених замки, а стіни міста високі та товсті, з сімома подвійними воротами, а на півночі укріплені баштами через рівні проміжки. Так само з півдня Лондон був укріплений стінами та баштами, велика річка Темза повна риби.
Також на заході над річкою підноситься королівський палац — незрівнянна будівля з кріпосним валом й укріпленнями; вона розташована у двох милях від міста у багатолюдному передмісті. Домівки городян у передмістях усюди оточені великими та прекрасними садами. На півночі також розташовані поля, пасовиська та живописні луки, поміж яких біжать річки, які з приємним гуркотом приводять у рух млинові колеса. Біля Лондона, в північному передмісті, є чудові джерела з цілющою, солодкою, прозорою водою, які струмують світлим камінням, їх відвідують школярі та міська молодь, гуляючи літніми вечорами.
Громадяни Лондона, порівняно з жителями інших міст, виділяються гідними вдачами, одягом, розкішшю столу...
1. Як ви вважаєте, чи справді середньовічне місто мало такий прекрасний вигляд?
2. Як, на вашу думку, могли жителі міста влаштовувати собі вечірні прогулянки вулицями або околицями міста?




Додаток 1
Група 3
Текст №3
Опис середньовічного міста
Міста забудовувалися стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення.
Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз’їхатися два екіпажі. У XIII ст. в Європі з’являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов’язаний пропустити віз із вантажем.
Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було дуже брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями.
На головній площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – ратуші, де засідала міська рада – магістрат.
1. Який вигляд мали середньовічні міста?
2. Чи можна стверджувати, що жителі міст займалися виключно ремеслом? Відповідь обґрунтуйте.
3. Дайте визначення термінам: магістрат, ратуша.



 
Додаток 2
Хартія міста Сент-Омера (XII ст.)
Я, Вільгельм, божою милістю граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент­Омера…, даю їм на віки вічні та наказую, щоб залишалися незмінними нижчеописані права та звичаї:
1. Щоб я забезпечив їм мир щодо будь­кого; щоб я підтримував їх і захищав як моїх людей, без будь­якого прихованого мотиву…
8. Усіх, хто живе й буде жити пізніше у стінах Сент­Омера, я роблю вільними від подушного оброку та від платежів…
10. Я наказую, щоб комуна їхня, яку вони створили під присягою, продовжувала існувати й надалі, та нікому не дозволю розпустити її, а також даю їм всілякі права і правосуддя за кращими зразками того, як влаштовано справу на моїй землі, тобто у Фландрії. Я хочу, щоб сент­омерці надалі були звільнені від усіх звичних податків...
17. Якщо будь­який чужоземець нападе на когось з городян Сент­Омера, образить або скривдить його, або ж примусово забере його майно й до того ж поб’є, а після цього викликаний для відповіді каштеляном особисто або через його дружину, або через його ключника не вважатиме за потрібне протягом трьох днів з’явитися і відшкодувати збитки, самі городяни спільно покарають його за образу свого побратима...
1. Як жителі міста добилися хартії?
2. Які пільги отримали городяни?
3. Які вони мали обов’язки?

https://docs.google.com/presentation/d/1uBDcRQUCeJur6vXfGb718_fQR2md7cH5uB86zn5eBEI/edit