“Історія – це свідок часів, світило істини, життя та пам’яті, учителька життя, вісниця старовини…”. (Цицерон)
“Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди, а в боротьбі різних правд”.(Гегель)
“Історія є сама собою не чим іншим, як прикладною психологією”. (К. Лампрехт, німецький історик ХІХ ст.)
“Історія починається тоді, коли з’являються писемні джерела. Без них немає історії”. (О. Пріцак)
“Історія – це ліхтар у майбутнє, який світить нам з минулого”. (В. Ключевський)
“Батьківщина – як кінчик ниточки,
замотаної у клубок. Назвеш себе на ім’я по батькові – згадаєш батька,
назвеш батька – згадаєш діда, назвеш діда – згадаєш прадіда… Без перерви
тягнеться ниточка, довжина її – вічність. Якими були аони – мої пращури
– слов’яни ? Що було тоді коли починалася нитка поколінь? Як сталося,
що вона не розірвалася ?”. (О. Мітяєв)
“Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих”. (М. Блок, французький історик)
“Незнання минулого не тільки шкодить пізнанню сучасного, але й ставить під загрозу всяку спробу діяти в сучасному”. (М. Блок)
“Минуле не може бути порадником, тому що не знає сучасного”. (О. Бушков, письменник)
“Історія пишеться для того, щоб розповісти, а не довести”. (Марк Фабій Квінтіліан)
“Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”. (М. Рильський)
“Подія – це не факт, подія – це факт у
русі”. “Факт не може бути відділений від своїх зв’язків, а ці зв’язки ми
пізнаємо думкою. Отже, кожний факт – це вигадка”. (М. Флін, американський письменник)
“Англійці вічно спаплюжують істинну, зводячи її до рівня фактів”. (О. Уайльд)
“На одному факті можна побудувати безліч гіпотез”. (Ллоуел, американський історик)
“Це факт? – Ні, це гірше ніж факт! Це так і було насправді”. (З кінофільму “Той самий Мюнхгаузен“)
“Закони історії діють як механізми годинника”. (Г. Т. Бокль, англійський історик)
“В історії не може бути таких законів, як у фізиці. Історія – процес еволюції. Кожна подія в ній залежить від попередньої”. (М. Флін)
“Не можливо спостерігати за історією, не
впливаючи на неї самим фактом спостереження. Так ми “творимо” історію,
встановлюючи зв’язки між фактами”. (М. Флін)
“Кожен історик трагічної епохи простягає нам відрубану голову, яка є для нього об’єктом особливої симпатії”. (П. Валері)
“Не розумно відкидати одне пояснення подій тільки тому, що інше виглядає більш правдоподібним”. (Т. Брукс, американський письменник)
“Один за одним роки, періоди, епохи
переходять з теперішності в минуле, а рештки їх застигають у речових та
писемних пам’ятках, осідають в архівах, бібліотеках, курганах, в пам’яті
народній. За цими слідами і йде історик, повертаючи до життя народи,
держави, ери, що зникли, з найдорожчим їх надбанням – з величезним
життєвим досвідом багатьох поколінь людей”. (Ю. Борисов, історик)
“Хибна думка – це і є те, що всім відомо”. (О. Бушков)
“Не все, що здається очевидним, є істинним”. (Е. Гуляковський, письменник)
“Кожне слово досягає нас, спотворене часом, забобонами, навіть станом здоров’я літописця”. (Андре Нортон, письменниця)
“Один з найкращих засобів стати людиною
мудрою – це читати стародавні історії і вчитися на минулих подіях і
прикладах наших попередників, як поводитися і чого берегтися…”. (Ф. де Коммін, французький історик XV ст.)
“Чому кожній людині читання історії дуже
корисне? Бо коли б не описано, разом з тілом безвісті все сходило б у
землю, і люди, як у темряві будучи, не відали б, що за минулих років
діялося”. (М. Лосицький, ієромонах Густинського монастиря, XVII століття)
“… творячи свою національну державу, мусимо правильно розуміти сучасне, а це не можливо без знання своєї минувщини”. (І. Ворончук)
“Без розуміння минулого не зрозумієш сучасного, і вже точно не будеш знати, що робити з майбутнім”. (Н. Перумов, письменник)
“Якщо ми будемо вивчати історію, то навчимося не повторювати минулих помилок”. (Меггі Фюрі, письменниця)
Немає коментарів:
Дописати коментар