Історія України 7 клас (2021-2022 н.р) Навчальна програма

 

Історія України (35 години)

7 клас

Згідно оновленої  програми для учнів  5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02. 2019 № 236

 

№	Дата	Теми уроків	Д/З
РОЗДІЛ 1. Виникнення та становлення Русі-України
1		Розселення слов’янських племен на території України. Сусіди східних слов’ян
2		Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян.
3		Утворення Русі-України
4		Правління князя Ігоря та княгині Ольги. Князь Святослав Хоробрий
5		Практичне заняття. Історичний портрет князя Святослава
6		Повторення та узагальнення з теми
7		Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів за розділом 1.
РОЗДІЛ 2. Русь-Україна наприкінці Х - у І половині ХІ століття
8		Київська держава за Володимира Великого
9		Русь-Україна за Ярослава Мудрого
10		Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України
11		Практичне заняття. Правове становище різних верств суспільства за «Руською правдою»
12		Культура Київської держави доби розквіту
13		Повторення та узагальнення з теми
14		Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів за розділом 2.
РОЗДІЛ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ століття
15		Київська держава за наступників Ярослава Мудрого
16		Русь-Україна за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича
17		Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського й Переяславського князівств у другій половині ХІ - на початку ХІІІ ст.
18		Галицьке та Волинське князівства у ХІІ столітті
19		Практичне заняття. Твори літератури Русі-України як історичні джерела.
20		Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантії.
21		Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів за розділом 3.
РОЗДІЛ 4. Королівство Руське (Галицько–Волинська держава)
22		Галицько-Волинська держава від створення до монгольської навали
23		Монгольська навала на Русь-Україну
24		Галицько-Волинська держава за Данила Романовича та його нащадків
25		Практичне заняття. Літописи про зовнішню політику князя Данила Романовича
26		Культура Галицько-Волинської держави.
27		Повторення і узагальнення за темою
28		Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів за розділом 4.
РОЗДІЛ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство
29		Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського
30		Крим та українське Причорномор’я. Українські землі у складі Угорщини, Молдови та Московії.
31		Суспільне та господарське життя на українських землях у ХІV-ХV ст.
32		Розвиток культури на українських землях у ХІV-ХVІ ст.
33		Практичне заняття. Представники різних станів, верств і етносів України в документах ХІV- початку ХVІ ст.
34		Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів за розділом 5.
35		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ: Історія Русі-України в контексті епохи Середніх Віків.

 

 

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю: –     час утворення Русі-України, дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря; –     території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших руських князів. Розумію: –     основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»); –     передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України; –     роль міста Києва в утворенні Русі-України; –     поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»; –     історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів. Умію: –     розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Русі-України, правління князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/реформи; –     показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів руських князів середини ІХ – Х ст.; –     охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; –     визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших руських князів; –     визначити внесок у розбудову Русі-України її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава; –     укласти історичний портрет руського князя.

Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Руські князі середини ІХ – Х ст.

 

Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –     роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»; –     територію Русі-України за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Розумію: –     суспільну роль різних верств населення Русі-України; –     Русь-Україну часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію; –     історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»); –     місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства; –     поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри». Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі-України та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; –     показати на карті територію Русі-України за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; –     охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі-України в Х – ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших руських князів; –     визначити передумови та причини впровадження християнства як державної релігії Русі-України; –     зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.; –     розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Русі-України.	Внутрішня і зовнішня політика руських князів наприкінці X – у першій половині XI ст. Впровадження християнства. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура.
Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

 

Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Знаю: –     дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»; –     території князівств у період роздробленості Русі-України та половецьких земель. Розумію: –     передумови та причини політичної децентралізації (дроблення) Русі-України; –     період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі-України, перетворення її у федеративну монархію; –     існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі-України, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями. Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Русі-України; –     показати на карті території князівств періоду роздробленості Русі-України, половецькі землі; –     визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.; –     охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі-України в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період; –     встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; –     укласти історичний портрет руського князя.	Передумови та причини політичного дроблення Русі-України. Любецький з’їзд князів. Русь-Україна в другій половині ХІ – першій третині ХІІ ст. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. (оглядово). Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Кочові народи степів України Х – ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).
Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

 

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю: –      дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь-Україну, дату коронування Данила Романовича; –      території королівства Руського (Галицько-Волинської держави) та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну. Розумію: –      особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); –      передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах королівства Руського (Галицько-Волинської держави); –      поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»; –      особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання. Умію: –      розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі-України, розбудову королівства Руського (Галицько-Волинської держави); –      показати на карті територію королівства Руського (Галицько-Волинської держави), території держав – сусідів королівства Руського (Галицько-Волинської держави), напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239–1242 рр.; –      охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила; –      встановити історичне значення коронації Данила Романовича, причини розпаду королівства Руського (Галицько-Волинської держави); –      укласти і представити історичний портрет одного з правителів королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

Утворення Галицько-Волинської держави. Походи монголів на Русь-Україну. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період піднесення (друга третина – середина ХІІІ ст.). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в періоди стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ – перша половина XІV ст.). Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ – першої половини XІV ст.

 

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ.

КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю: –     час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії; –     територію русько-українських земель у складі різних держав. Розумію: –     інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів; –     наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства; –     передумови та причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії; –     роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; –     європейський характер культури русько-українського суспільства післякняжої доби; –     поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право». Умію: –     розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; –     показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав; –     визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського / королівства Польського; –     охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду); –     визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти; –     укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV – XV ст. (Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака-Дрогобича)

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV – XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV – XV ст.

 

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Розумію: –      взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств. Умію: –      встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; –      визначити внесок русько-українського суспільства ІХ – ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; –      порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; –      розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.