Місто Лева

Дуже часто, збираючись на відпочинок, ми чимдуж біжимо до туагенств та обираємо закордонні путівки, навіть не підозрюючи, що на й Батьківщині є де відпочити.

Сьогодні хотілося б розповісти вам про Львів – дивовижне місто, що чарує своєю красою та гостинністю.

Тож… Львів - національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. За чисельністю населення — сьоме місто країни.

Місто засноване королем Данилом Романовичем в середині XVIII століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова — Ріббентропа включений до складу Радянського Союзу.

Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості.

Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював назви, навіть різними мовами вона звучить майже однаково.

Львів дуже шанований серед туристів, як іноземних, так і українських.

Про стародавній Львів з упевненістю можна сказати, що це місто легенд. І львів’яни дуже люблять своє місто та його старовинні площі, парки та сквери. Одним із часто відвідуваних місць Львова є Високий Замок.

 За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи Галицько-Волинської держави. З руських літописів і пізніших хронік XVI-XVII ст.  відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. З плином історичних подій час від часу Високий Замок не раз добудовували та ремонтували. На початку XIX століття більшу частину Високого Замку розібрали. Рештки мурів майже дощента знищили у 1868—1869 роках під час насипання копця Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся — це південний мур так званого пригородку — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.

Однією з найкрасивіших та найпрестижніших вулиць Львова є проспект Свободи. Архітектура проспекту творилася на протязі багатьох років і в ній тісно переплелися риси сецесії та еклектики, що живляться історичними стилями класицизму, неоренесансну та бароко. Проспект Свободи протягнувся десь на 350 метрів. З одного боку проспект обмежений площею Міцкевича, а з другого боку вулицею Городоцькою, за якою проспект переходить в проспект В’ячеслава Чорновола, який раніше носив назву вулиці 700-річчя Львова.

У Львові постійно вирувало політичне життя і різні зміни політичної обстановки находили своє відображення у зміні назви головної вулиці міста. Так, наприкінці XVIII століття проспект носив назву Нижні Вали. Починаючи з 1855 року парна сторона називається Карла Людвіга верхня, а непарна сторона – Карла Людвіга нижня. У 1871 році парну сторону перейменовують у Гетьманську, а непарна вже називається Карла Людвіга. З приходом польської влади сторону проспекту, що носив назву Карла Людвіга, перейменовують на вулицю Легіонів. Однак як це буває дуже часто, місцеве населення давало свої усталені назви, не дивлячись на офіційні назви проспект називали не інакше як Гетьманські Вали. З приходом радянської влади у 1940 році проспект носить назву вулиці 1-го Травня. Але це тривало недовго, бо з приходом німецької окупації вулицю знову розділяють на парну та непарну сторони. Непарна називалася Музеумштрассе, а парна – Опернштрассе. В 1942 році назву вулиці знову змінюють і вона називається Адольф Гітлер плац. У 1944 році знову змінюють назву і повертають передвоєнні назви – вулиця Гетьманська та Легіонів. Починаючи з 1945 року вулиця знову називається 1-го Травня. В 1959 році вона вже носить назву проспекту Леніна, а з 1990 року - проспект Свободи. На протязі років вулиця постійно змінює свій вигляд. Формування проспекту Свободи почалося з 1780 року. Існуючі вальні укріплення були переплановані і на їх місці був утворений бульвар Нижні Вали, який вже був об лаштований пішохідними доріжками з рядами тополь, що тягнулися вздовж Полтви. Як гриби після дощу тут виростають різні кіоски, а сам бульвар стає улюбленим місцем для пішохідних прогулянок мешканців міста.

Але самобутню красу проспекту Свободи складно передати словами, її потрібно побачити та відчути, тому у Львові треба побувати!

Безліч архітектурних пам’яток розташовані на площі Ринок у самому серці міста.

У центрі площі стоїть будівля ратуші. Тут у всі часи і до нині урядують виборчі органи міської влади. В середньовіччі містом керував бурмістр, рада, що відала міським бюджетом і податками, та лава, що чинила суд. Нинішня ратуша, що стоїть у центрі площі, збудована в 1827—1835 рр. в стилі класицизм. Ратуша протягом всього часу свого існування була місцем перебування центральної міської влади Львова. Сьогодні є резиденцією Львівської міської ради. Пам'ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Сучасна вежа львівської ратуші має висоту 65 метрів і є найвищою в Україні.

Пам’ятники відомим особам у Львові користуються великою популярністю. Наприклад біля пам’ятника Никифора Дровняка, лемківського художника, існує традиція загадувати бажання, а на маленькому риночку біля монументу Іванові Федорову збираються букіністи зі стажем.

Львів захоплює своїми соборами, яких тут велика кількість. Це і собор Святого Юра, який дуже привабливо виглядає вночі, Латинський кафедральний собор, Вірменський та Домініканський собори і всі вони мають свою історію. 

Наприклад, Домініканський собор або церква Святої Євхаристіі згідно з давніми хроніками був каплицею біля палацу князя Лева І і відійшов у власність домініканцям. Костел споруджений у стилі пізнього бароко за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половини  XVIII століття. Над галереями — колони барабана, що підтримують купол. Під банею костелу — цитата латинською мовою з Першого послання Тимофію: «Soli Deo honor et gloria» («Єдиному Богу честь і хвала»).

Звичайно, Львів є відомим завдяки неповторному шоколаду та каві. Львів ще з середньовіччя славився «добрим солодким», а вже у ХІХ столітті шоколад зі Львова експортувався до всієї Європи. Разом з шоколадом місто дарувало емоції та почуття народжені у Львові. Шоколад дійсно неповторний за смаковими якостями, а пакуночки, у які він загорнутий роблять будні святковими.

Знаходячись у Львові обов’язково треба відвідати знамениту кав’ярню «Криївку». «Криївка», без перебільшення, є культовим місцем серед усіх ресторанів у Львові. Зайти в ресторан, де на вході потрібно казати гасло-пароль: «Слава Україні ! - Героям слава !!!» і випити запашної медовухи, стало мало не обов'язком для кожного добропорядного львівського туриста.  В цьому закладі поєднується цікавий інтер'єр, смачна українська кухня і самобутня атмосфера закладу. Меню «Криївки» засноване на українській та старовинній галицькій кухні, а бар запропонує Вам свої фірмові напої: медовуха, гасівка, хринівка тощо. Львів'яни та гості міста просто не можуть залишитись осторонь цього колоритного місця.

А от якщо ви хочете скуштувати у Львові філіжанку справді хорошої кави і посидіти у приємній атмосфері, вам необхідно завітати у «Світ кави».  Простора кав'ярня з широким асортиментом світової кави. До кави пропонуються різноманітні солодкі «лєґуміни» («ласощі» по-львівськи). Кав'ярня пропонує скуштувати близько 30 сортів арабіки, різноманітні кавові коктейлі, львівські пляцки, соки, фреші, гарячий шоколад.

І це ще не все! Про Львів можна говорити ще довго і у ньому треба обов’язково побувати. Не шкодуйте часу! Проведені дні у місті сплячих левів (до речі, їх тут більше 4 тисяч) запам’ятаються вам надовго!