Словник термінів до теми Середньовічний світ Західної Європи 7 клас

Словник термінів до теми

Середньовічний світ Західної Європи

Бургомістр –  «господар міщан» — міський голова, начальник (магістр) міщан (бюргерів). Також голова міської адміністрації (виконавчої влади) в німецькомовних та більшості германомовних країн

Буржуазія – соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, власники засобів виробництва. Відповідно до розміру підприємства або капіталу, саме власники чи безпосередньо зайняті підприємницькою діяльністю.

Бюргер – мешканець міста, міщанин, громадянин.

Васал – цим ім'ям в період панування феодалізму в Західній Європі називалася особа, яка зобов'язана іншому (сеньйору - сюзерену) особистою вірністю і службою.

Васалітет – відносини між васалом і сюзереном.

Ганза – унія вільних німецьких «ганзейських міст» на чолі з Любеком та торгових гільдій, яка підтримувала і захищала торгівлю від феодалів і піратів у Північній Європі у ХІV—ХVІІ століттях (формально до 1669 року).

Гільдія – в Західній Європі в період раннього середньовіччя різні об'єднання — взаємодопомоги, релігійні, політичні; в XII — XV століттях корпорації купців (в Англії також ремісників), цехи, що захищали інтереси своїх членів, які домагалися правових і митних пільг.

Догмат (у релігії) – основні положення, що їх слід сприймати як незаперечну істину при будь-яких обставинах.

Духовенство – служителі культу або прошарок суспільства, представники якої здійснюють релігійні обряди і служби.

      - біле духовенство – загальна назва нижчих (не ченців) священно-служителів (священики, диякони).

    - чорне духовенство – це ченці, які дають обітницю безшлюбності.

Епідемія – тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).

Замок – укріплена будівля феодала, що використовується для захисту від ворога та зазвичай служить командним центром.

Кардинал – найвища посадова особа Католицької Церкви після папи, єпископ з правом голосу при виборі нового папи Римського, і член Колегії кардиналів, з посеред яких обирається папа Римський.

Колонізація — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

      - Внутрішня колонізація – заселення і господарське освоєння вільних земель на кордонах власної країни. Внутрішня колонізація застосовувалась у деяких країнах для придушення національних меншин.

        - Зовнішня колонізація – створення поселень (переважно сільсько-господарських) за межами своєї країни, іноді поєднана з підкоренням або винищенням місцевого населення.

Комуна міська – самоврядне середньовічне місто, міська республіка.

Конклав – збори, на яких кардинали-виборці, кожен з яких теоретично має шанси бути обраним, обирають папу Римського

Лихварство – це надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу. Особа, яка займається лихварством називається лихварем.

Магдебурзьке право – одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у Середні віки.

Майстер – у Середні віки дрібний економічно самостійний виробник-ремісник, повноправний член цеху.

Мер – голова міської влади, міської адміністрації; голова місцевої виконавчої влади населеного пункту, частіше всього міста, іноді в великих містах також міського регіону

Міграція – переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Підмайстер – в середньовічних цехах ремісник, який не має власної майстерні і працює за наймом у повноправного члена цеху - майстра.

Ратуша – орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а також будівля міського самоврядування.

Рицар – середньовічний шляхетський титул в Європі.

Сеньйор – феодальний власник землі, котрий віддавав частину своїх земель із селянами іншому, дрібнішому феодалові, за службу

Станова монархія – це форма феодальної держави, у якій поряд з королівською владою існує станове представництво.

Сюзерен — великий феодальний правитель, влада якого базується на васальному підпорядкуванні йому дрібніших феодалів, які одержують від сюзерена право на частину землі у його володіннях (феод) чи утримання з неї.

Феод – спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, за яке потрібно було нести службу (переважно військову), та інші повинності

Феодалізм – панівна за Середньовіччя в Західній і частково в Центральній та Східній Європі суспільно-економічна система.

Феодальна драбина – система взаємопідпорядкування всередині класу феодалів, заснована на відносинах «сеньйор — васал». На вищих «сходах» перебували найбільші, на нижчих — середні, ще нижчих — дрібні феодали. Така організація дістала назву феодальних сходів

Фортеця – укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні.

Християнство – один з напрямків єдинобожжя, засноване на житті і вченні Ісуса Христа, описаних у Новому Заповіті